Міжнародні стандарти фінансової звітності як відображення глобалізації та реалії України


З часу свого виникнення і донині бухгалтерський облік ніколи не був річчю в собі, він був і є послугою, корисність якої споживач визначає за якістю фінансової інформації, необхідної йому для ухвалення рішень.
Олена Баришнікова, МВА, АССА, IFA

Хто ж завжди був і залишається VIP– споживачем на ринку фінансової інформації? Відповідь проста: постачальник капіталу, шановний інвестор, який бажає розмістити свій капітал так, щоб він якомога більше приростав, і, якомога менше, піддавався ризикам.  Фраза: «Бухоблік – мова бізнесу», – стала вже крилатою.
Звичайно, без ринку капіталу, як це було в Радянському Союзі, роль бухгалтерського обліку була зведена до рівня рахівництва. Теорія вітчизняного бухобліку розвивалася в ізоляції від міжнародної практики і тепер, коли Україна шукає своє місце у світовій економіці, професіонали обліку та фінансів зіткнулися з необхідністю розмовляти в бізнесі єдиною мовою – універсальною мовою МСФЗ.
Історія розвитку МСФЗ починається у 60-ті роки минулого століття, коли транснаціональним корпораціям стало тісно в формі національних стандартів фінансової звітності. Національні П(С)БО (Положення (стандарти) бухгалтерського обліку), вони ж GAAP (GAAP – generally acceptable accounting prionciples) створювали багато труднощів і викликали значні витрати при консолідації фінансових результатів. VIP–споживач, глобальний інвестор, зажадав ясності у звітах про стан своїх капіталів. З трибуни центру ООН з транснаціональних корпорацій Д.Кеннеді заявляє: «... універсальна мова спілкування бізнесменів ... бухгалтерський облік і фінансовазвітність ...».
Згодом, у 1973 р. в Лондоні було створено комітет з міжнародних стандартів фінансової звітності (Комітет МСФЗ) / IASC (International Accounting Standard Committee).
З 1983 року членами Комітету МСФЗ стали всі професійні організації – члени Міжнародної федерації бухгалтерів. (IFAC – International Federation of Accounting Committee). Мета Комітету МСФЗ – уніфікація принципів бухгалтерського обліку, використовуваних компаніями у всьому світі для складання фінансової звітності.
При підготовці зводу міжнародних стандартів фінансової звітності Комітет МСФЗ працює в тісному контакті з Міжнародною організацією комісій з цінних паперів (IOSCO), яка є свого роду регулювальним механізмом ринків цінних паперів.
Починається тріумфальна хода МСФЗ:

  • 2000 р. Національні GAAP поступаються під натиском міжнародного капіталу. До 2000 р. Комітет МСФЗ (IASC) ухвалює 41 міжнародний стандарт обліку (IAS – International Accounting Standard).
  • 2000 р. – Комітет з МСФЗ (IASC) перейменований на Раду МСФЗ (IASB - International Accounting Standard Board), який до теперішнього часу видав ще 13 МСФЗ (IFRS – International Financial Reporting Standards) й окремий стандарт для малого та середнього бізнесу (IFRS for SME).
  • 2005 р. – Євросоюз ухвалює МСФЗ як обов'язкові для публічних компаній.

яка ж ситуація в Україні і що чекає українських фахівців у сфері обліку та фінансів в найближчим часом?

Думка Девіда Даманта (www.gaap.ru) про те, що «країни і регіони, які не прагнуть до зближення своїх стандартів з МСФЗ і не беруть участі в глобальній уніфікації, значно відстають від своїх конкурентів», – стає зрозумілою для можновладців.
У 1998 р. видано постанову КМУ №1706, яка затверджує Програму реформування системи бухобліку із застосуванням МСФЗ.
З 2000 р. починається радикальна реформа системи національного обліку. Ми обираємо свій, особливий, національний шлях і розробляємо український GAAP – П(С)БО так, немов це наш, український вареник. Фразу: «Національні П (С)БО не суперечать міжнародним стандартам», пересічний український бухгалтер, який рідко підводить голову від податкових декларацій, щиро сприймає як «П(С)БО відповідають МСФЗ».
І з 2000 по 2010 рік усі спроби впровадження МСФЗ через П(С)БО розбиваються об українську бухгалтерську повсякденність.
Є такий жарт: «Військово-морське відомство США виробляє три типи звітів: один – щоб обдурити громадськість; другий – щоб обдурити кабінет міністрів; і третій – щоб обдурити самих себе».
Не дуже смішно для більшості українських бухгалтерів, особливо в малому та середньому бізнесі, яким доводиться вести податковий, бухгалтерський та управлінський облік.
Зі свого боку, законодавець не дрімає:
22.06.2010 р. ДКЦПФР розробляє Порядок №981 і вимагає від публічного акціонерного товариства обов'язкового застосування МСФЗ.
У червні 2011 р. Верховна Рада України ухвалює зміни до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з якими всі публічні акціонерні товариства та фінансові установи повинні надавати звіти за МСФЗ з 2012 р.
22.02.2012 р. КМУ видає розпорядження №157-р, у якому ставить конкретні завдання перед міністерствами і відомствами, а саме:

  1. Мінфіну наказує:
    – забезпечити офіційне опублікування МСФЗ з дотриманням їх відповідності оригіналам;
    – затвердити до 01.04.2012 р. Методичні рекомендації щодо складання декларації з податку на прибуток підприємств з використанням даних бухгалтерського обліку та додержанням вимог МСФЗ і перевіркою показників такої декларації;
  2. Мінфіну і МЗС – співпрацювати з Радою з МСФЗ, зокрема з питань обробки проектів МСФЗ;
  3. Міністерству освіти та науки – забезпечити до 01.04.2012 р. створення системи навчання з питань застосування МСФЗ бухгалтерів, які підписують фінансову звітність підприємств, і затвердити перелік навчальних закладів, які здійснюватимуть навчання;
  4. Міністерству освіти та науки та Мінфіну за погодженням із заінтересованими органами, НКЦПФР і Нацфінпослуг – затвердити до 01.04.2012 р. порядок підвищення кваліфікації з питань застосування МСФЗ бухгалтерів, які підписують фінансову звітність підприємств.

2012 рік наближається до завершення. Як реагує спільнота бухгалтерів України на необхідність вивчення і застосування МСФЗ? За статистичними оцінками, у країні 500-600 тисяч бухгалтерів-практиків: не рахівників, а професіоналів, які підписують фінансову звітність.
Вони вже кілька років мають можливість вивчати і підтверджувати свої знання МСФЗ на незалежних іспитах, і, в разі успіху, отримують професійні сертифікати АССА, IFA, CIPA/CAP або окремі дипломи DipFR (ACCA). А скористалися такою можливістю трохи більше 10 000 осіб.
(Доступна статистика: АССА – 420 повних членів, 1800 студентів, САР – 5330 сертифікатів, CIPA – 219 сертифікатів, IFA – 960 дипломів МСФЗ, DipFR (ACCA) офіційних даних немає, оціночно – не більше 2000 тис. дипломів). Таким чином, питома вага фахівців, що володіють основами МСФЗ в Україні, не перевищує 2%.

які перспективи розвитку бухгалтерської професії в Україні?
Звичайно, прогнозувати щось – невдячне заняття, але можна досить впевнено стверджувати, що відбуватиметься подальше розшарування співтовариства бухгалтерів, викликане потребами ринку, який розвивається: на високооплачувану і затребувану професійну еліту (до речі, не обов'язково, вітчизняну) і армію рахівників (до речі, багато робочих місць завдяки технологічному розвитку та аутсорсингу теж може перекочувати до Індії та Китаю).
І кожному, хто вибрав для себе професію бухгалтера, настав час серйозно замислитися про своє майбутнє.

Міжнародні стандарти фінансової звітності як відображення глобалізації та реалії України

З часу свого виникнення і донині бухгалтерський облік ніколи не був річчю в собі, він був і є послугою, корисність якої споживач визначає за якістю фінансової інформації, необхідної йому для ухвалення рішень. Олена Баришнікова, МВА, АССА, IFA

Хто ж завжди був і залишається VIP– споживачем на ринку фінансової інформації? Відповідь проста: постачальник капіталу, шановний інвестор, який бажає розмістити свій капітал так, щоб він якомога більше приростав, і, якомога менше, піддавався ризикам. Фраза: «Бухоблік – мова бізнесу», – стала вже крилатою.

Читати повнiстю



Закажите обратный звонок: